google-site-verification=VtA2XzS1PFa7FP2Dfua1hW124JZNTw0TLj9JIDd-lic

Про білінгвізм, суржик та діалект

Оновлено: жовт 26

Думка логопеда 🦸‍♀️


Як ви гадаєте, чи існують країни, жителі яких розмовляють однією мовою? Виявляється, одномовних та мононаціональних країн нема! Можливо, за деякими окремими виключеннями.

Лінгвісти вважають, що на межі XX – XXI століть мовна ситуація в багатьох країнах є складною. Це відбувається, перш за все, тому, що більш активною і поширеною стала міграція населення. Люди подорожують, змінюють місце проживання. Знання ще однієї чи навіть декількох мов стало реалією сучасного життя. Але це стосується людей дорослих, які свідомо вивчають мови.


А як бути з малюками, які народилися в двомовній сім’ї, чи вимушені разом з батьками змінювати мовне середовище, тобто живуть в умовах білінгвізму?

Спочатку про терміни. Білінгвізм (двомовність) – це володіння двома мовами , які існують в житті людини паралельно. Двомовність починається тоді, коли рівень володіння другою мовою наближається до рівня володіння першою. А ще є суржик – вихід з однієї мови в іншу і навпаки, плід нерівності мов під час мовного контакту. Також знайомий термін діалект – різновид загальновживаної мови, характерний для певної місцевості. Згадаємо і про диглосію, тобто взаємодію двох різновидів однієї мови (офіційна і неофіційна, наприклад, в спілкуванні діалектна мова, а в офіційних установах - державна).

Володіння літературними нормами української та російської мов – це білінгвізм.

А тепер подумаємо, яка вірогідність того, що дитина з народження чує не один зразок мови? Висока, якщо не стовідсоткова. І всі батьки хочуть, щоб їх дитина гарно розмовляла.

Перш, ніж слідувати будь-яким рекомендаціям, батьки повинні визначитись, що вони хочуть чути від свого малюка.


Нехай розмовляє:

  • як йому зручно

  • мовою мами і мовою тата (якщо мови різні)

  • на суржику, як і всі оточуючі

  • на діалекті в побуті, а в садочку чи в школі державною мовою

  • вдома рідною мовою, а за межами сім’ї на мові країни, в якій сім’я живе.


Спочатку про суржик і діалект, що не має прямого відношення до білінгвізму, але існує в нашому житті.

Вважаю, що суржик, як явище, потрібно викорінювати з нашого життя і з самого раннього віку давати дитині зразок правильної літературної , чіткої, граматично правильної мови. Якщо вже так сталося, що батьки користуються суржиком, то розмовляючи з дитиною, треба все-таки намагатися добирати слова однієї мови, читати малюку вірші, казки оповідання літературною мовою.

Що стосується діалектного мовлення, то тут рекомендації інші. Розмовляйте з малюком, як прийнято у вашій місцевості, не ламайте себе. Діалект – не суржик, а фактично мова певної місцевості зі своїми правилами, культурними надбаннями, фольклором.


Знайомте малюка з фольклором вашої місцевості, прививайте любов до малої батьківщини! Але паралельно привчайте сина чи доньку слухати казки, вірші, пісні мовою державною, літературною і слідкуйте, щоб в закладах освіти спілкування з дітьми відбувалось виключно державною мовою, що дуже важливо для подальшого навчання вашої дитини в школі. І ще раз звертаю увагу, що діалект – це не мова меншин, а різновид загальновживаної мови.


Тепер безпосередньо про білінгвізм, тобто володіння двома мовами. Якщо ви вирішили, що ваша дитина повинна розмовляти двома мовами одночасно, то будьте готові, що:

  • розвиток мовлення може затриматися, адже малюку потрібно більше часу, щоб запам’ятати в два рази більше слів, ніж його одномовному однолітку – набираємося терпіння і промовляємо слова чітко і зрозуміло, не використовуючи складні речення

  • словниковий запас може бути меншим, ніж у однолітків – поступово розширюємо словниковий запас, спілкуючись двома мовами

  • можуть виникати труднощі в оволодінні граматикою (закінчення слів, родові поняття, узгодження слів), особливо коли мови не схожі – терпляче даємо граматично правильні зразки висловлювань, повторюємо закінчення слів, спокійно , доброзичливо поправляємо малюка

  • можуть бути труднощі в засвоєнні другої писемної мови – у вільний час (не переобтяжуючи дитину!) пропонуйте дитині невеличкі диктанти та списування слів, речень другою мовою, яку дитина не вивчає в школі

  • у разі зменшення мовної практики з однієї з мов, може спостерігатися поступове її згасання – щоб цього не сталося, не забувайте про другу мову, періодично організовуйте «вечори» або цілі дні другої мови, під час яких спілкування повинно відбуватися виключно другою мовою.

🤔 Цікаві факти: доведено, що двомовність позитивно позначається на розвитку кмітливості, пам’яті, швидкості реакції, вмінні розуміти, на математичних навичках, та логіці. Повноцінно розвинуті діти-білінгви краще вчаться, добре засвоюють математику, фізику, мови та літературу.

Існують 2 види білінгвізму: природній (материнський) - перебування в іншомовному середовищі, коли нова мова засвоюється через наслідування або з дитиною дома спілкуються з народження двома мовами і штучний (шкільний)- коли іноземна мова вивчається за допомогою підручників та навчальних посібників.

Батьки часто задають запитання: з якого віку можна віддавати дитину на курси з вивчення іноземних мов? Якщо дитина потрапляє в іншомовне середовище, то в цьому випадку вік не має жодного значення, оволодіння іншою мовою відбудеться природно. А якщо це гурток чи курси з вивчення іноземної мови, то краще почати такі заняття після 3-4 років, коли дитина буде здатна диференціювати різні звуки і слова на слух. Заняття в такому віці повинні проходити тільки в ігровій формі, в умовах, максимально наближених до природного мовного середовища. І ще одна обов’язкова умова – заняття не повинні перериватися на довготривалий термін. В дошкільному віці у дітей ще недостатньо розвинуті процеси довільності, і малюки можуть просто забути слова і вислови, які знали до перерви в заняттях.

Хочу звернути увагу батьків на випадки, коли двомовність або раннє вивчення іноземної мови для дитини будуть проблемними, і взагалі небажаними: у мами була важка вагітність (токсикоз, загроза переривання, низький гемоглобін, операції, хронічні хвороби тощо) , патологічні пологи, малюк до року розвивався з деякою затримкою, мало агукав, лепетав, пізно сів, встав, пішов, не розмовляв до 2-х років, повільно накопичує слова, не будує фразу. Такі фактори і прояви можуть свідчити про недостатньо добре функціонування структур мозку, що відповідають за мовлення і, як наслідок, про затримку мовленнєвого розвитку або про більш серйозне порушення. Тому в таких випадках двомовність буде лише ускладнювати проблему з мовленням. І тут рекомендації будуть такі: перехід на одну мову, якою частіше користуються в сім’ї або яку дитина краще сприймає, або на мову навчання в закладі освіти (батьки повинні також вживати в побуті ту мову, яку вони оберуть для дитини); спілкування з малюком простими, зрозумілими словами; спонукання до повторень слів, фраз.


❗ Якщо після 2- 2.5, максимум 3-х років мовлення дитини не буде розвиватися, без допомоги спеціалістів не обійтись. Малюку потрібні будуть консультації дитячого невролога і логопеда.


Зауважу, що амбіції дорослих щодо їхньої дитини можуть зашкодити її розвитку. Будьте уважними і чуйними до малечі і пам’ятайте, що іноді від чогось потрібно відмовитись заради більш важливого.


ЗАПИСАТИСЬ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ

Ми в соціальних мережах:

  • White Facebook Icon
  • White Instagram Icon

Дем'яненко Ольга Василівна є власницею торгової марки "Моя Мова". Будь-які відтворення, копіювання або посилання на матеріали на цьому веб-сайті мають бути письмово погоджені з власницею та/або її офіційним представником.

Адреса: м. Київ, Валерія Лобановського проспект, 6г​

156 офіс, 2 поверх

Телефон: +380507444079

© 2020 Логостудія "Моя Мова", ФОП Дем'яненко Ольга Василівна