google-site-verification=VtA2XzS1PFa7FP2Dfua1hW124JZNTw0TLj9JIDd-lic

Про заїкання в запитаннях і відповідях

Оновлено: жовт 26

Щоб малюк говорив плавно

В телефонній слухавці схвильований жіночий голос:

- Ви логопед? Допоможіть, будь ласка!

- А що Вас турбує?

- Мій синочок, якому 3 роки і 2 місяці, тиждень тому почав заїкатися! Що нам робити?!

В таких випадках завжди намагаюсь уважно вислухати маму, з’ясувати обставини виникнення затинань у мовленні малюка, як це проявляється. В залежності від випадку, когось запрошую на очну консультацію, декому рекомендую звернутися до інших спеціалістів, а хтось з мам одразу отримує детальні рекомендації, як потрібно поводитися з дитиною в домашніх умовах.

А тепер давайте спокійно та уважно розглянемо проблему заїкання у дітей більш детально і зробимо це у формі запитань і відповідей. І для початку, дорогі батьки, дайте щирі відповіді, перш за все, собі на такі запитання:

- Чи сварилися ми в присутності дитини?

- Чи не розмовляємо ми дуже швидко і нерозбірливо?

- Чи не тиснули ми на дитину, ставивши їй дуже багато запитань?

- Чи завжди ми вислуховували малюка? Чи не уникали його запитань?

- Як часто ми говорили дитині, яка вона цінна для нас?

- Чи не сварили ми сина чи доньку тільки тому, що у нас не було настрою?

- Чи не чекаємо ми від дитини занадто багато?

- Чи не залишаємо малюка перед телевізором,комп’ютером, телефоном, гаджетом наодинці тривалий час?

- Чи завжди намагаємось пояснити малечі незрозумілі для неї події, явища?

- Чи не порівнюємо свою крихітку в її присутності з іншими дітьми?

- Чи завжди захищаємо свою дитину перед іншими дорослими, педагогами, вчителями в школі при несправедливому ставленні до дитини?

Відчуваю тяжке дихання деяких з Вас. Ставте собі такі запитання! Хоч іноді. Будь ласка! Відповівши на них, ви уникнете багатьох проблем з дітьми.

А тепер перейдемо до більш конкретних запитань.

1. Що робити при гострому (раптовому) початку затинань в мовленні дитини?

1) Якщо вдалося відслідкувати ситуацію, при якій виникають затинання і яка, можливо, травмує психіку дитини, необхідно її ліквідувати. Наприклад, якщо початок заїкання чітко пов’язаний з початком відвідування дитячого садка, то на деякий час від цього потрібно відмовитись. Якщо малюк почав заїкатися після народження братика або сестрички, йому потрібно приділити максимум уваги, долучати до догляду за немовлям, навіть поводитись деякий час як з маленьким (кутати, давати пити з пляшечки тощо). Іноді корисною буде зміна обстановки - можна поїхати на деякий час в село чи на відпочинок, і дитина забуде травмуючу ситуацію.

2) Якщо ж дитина перебуває в стані тривоги чи страху, потрібно негайно звернутися до дитячого психолога і пройти курс психотерапії.

3) Необхідно показати дитину дитячому неврологу з метою вирішення необхідності медикаментозного лікування. Самостійно ліки дитині давати не можна!

3) Дуже корисним буде дотримання режиму відносного мовчання. Ми не можемо заборонити дитині говорити, але можемо не провокувати її на обдумані відповіді. Тому скорочуємо до мінімуму запитання, які ми ставимо дитині. Замість того, щоб запитати: ” Що ти будеш їсти?”, кажемо: “У нас сьогодні дуже смачка каша! Пригощайся! “ або замість запитання “Яка тобі шапка подобається , синя чи жовта?”, кажемо: “ Ось дві шапки. Вибирай!”

3) Потрібно створити навколо дитини рутинну обстановку: сьоднішній день схожий на вчорашній, а завтрашній буде схожий на сьогоднішній. Нові враження залиште на пізніше.

4) Уникати збуджуючих ситуацій, як негативних, так і позитивних. Якщо ви хочете потішити малюка і купити йому нову “круту” іграшку, це може викликати цілу бурю емоцій і підсилити заїкання. Почекайте з цим до кращих часів. Впевнена, у вашого малюка іграшок достатньо.

5) На деякий час відмовтесь від відвідування місць великого скупчення людей. До речі, всім дітям до 5-6 років великі скупчення людей небажані.

6) МАКСИМАЛЬНО скоротіть перебування дитини перед телевізором чи з гаджетами! Краще відмовитись від гаджетів взагалі на деякий час. Шкідливість впливу від користування дітьми гаджетами полягає в збудженні кори головного мозку через напруження зору.

7) Можна запропонувати малюку приймати ванни з морської солі (10 ванн через день, 500 г морської солі на велику ванну) і при цьому гратися з водою: переливати воду пляшечками, булькати грушкою для клізми, купати іграшки. Ванни з морською сіллю зміцнюють нервову систему, заспокоюють.

8) Виконуйте з малюком різноманітні дихальні вправи: ляжте поряд, покладіть руку малюка собі на груди або живіт і спокійно глибоко дихайте, спонукаючи дитину робити так само. Якщо дитина маленька, можна покласти її на себе і продовжувати спокійно глибоко дихати. Такі процедури заспокоять і розслаблять малюка. Корисним буде тренування спокійного подовженого видиху: дути через трубочку в воду, здувати шматочки вати зі столу, плавне задування свічок, видування з різних трубочок шматочків вати, грати на флейті, сопілці, дудочці тощо.

9) При сильних затинаннях пропонуйте дитині говорити пошепки, “на вушко”. Малюк при “шептанні” буде намагатися говорити пошепки, не буде планувати своє висловлювання, і затинання стануть рідшими або взагалі зникнуть. Можна також проспівувати важкі слова.

10) Дуже корисний при заїканні спів. Співайте з малюком голосні звуки, легкі дитячі пісеньки, супроводжуйте спів ритмічними рухами: оплесками, простукуванням молоточками, крокуванням, диригуванням.

2. Що робити, якщо дитина відмовляється від денного сну?

Звичайно, краще, щоб дитина вдень відпочила, адже сон лікує, як кажуть в народі. Але якщо малюк категорично не хоче спати, не робіть з цього нервозну ситуацію. Запропонуйте просто відпочити, подихати разом, полежати на килимку. Можна розглядати малюнки в книжках, складати конструктори, малювати під спокійну музику або аудіоказку.

3. Чи потрібно зупиняти дитину при затинаннях і робити зауваження?

Бажано не зупиняти, якщо затинання незначні. При сильних затинаннях дорослий пропонує сказати важкі слова разом, проспівати такі слова або сказати їх пошепки. При цьому краще присісти, щоб бути на рівні очей малюка, обійняти, почухати або поглатити спинку, руку, запропонувати зробити спокійний плавний вдих. Не робити зауваження, коли дитина використовує додаткові слова-емболи (ну, от, цього). Такі слова дають змогу малюку відтягнути час при формуванні висловлювання.

4. Як поводитись з дитиною, яка чогось боїться, наприклад, темної кімнати?

Ні в якому випадку не заставляти дитину пересилювати страхи, і якщо у дитини є виражені страхи, потрібно проконсультувати її у дитячого психолога і при необхідності отримати сеанси психотерапії (арттерапії, казкотерапії, пісочної терапії).

5. Які ігри пропонувати дитині, щоб вона не перезбуджувалась?

Збудження може виникнути неочікувано, тому що нервова система дітей нестабільна. Але все-таки дітям, що мають заїкання, краще пропонувати ігри, не пов’язані з мовленням: складання конструктора, пазлів, настільні ігри на сортування, малювання (бажано великими пензлями на великому ватмані, щоб дитина могла “виплеснути” емоції), ігри з сухим або кінетичним піском, будування веж, ігри з ляльками, машинками, ігри з водою.

6. Дитина перед нічним сном починає бігати, стрибати. Що робити?

Перед нічним сном бажано вигадати якийсь ритуал і дотримуватся його щодня: після гігієнічних процедур пропонувати вибрати улюблену книжку або настільну гру, почитати книжку і погратися з дитиною разом. Влаштувати “обнімашки”, “чухалки”, легкий масаж голівки, спинки, ніжок. Якщо дитина не може заснути сама, можна полежати біля неї або посидіти, тримаючи за руку. Не залишайте малюка самого, якщо він боїться!

Заїкання може залишитися у дитини на все життя?

Ні, не обов’язково! За статистикою заїкаються від 2-3 до 5-7% дітей (в залежності від місцевостей й умов, в яких живуть діти) і тільки 1-2 відсотки дорослих, причому іноді заїкання у дорослих виникає не в дитинстві. Заїкання у дітей носить хвилеподібний характер - то є, то деякий час не спостерігається. Механізм виникнення заїкання до кінця не вивчений. Але чітко відомо, що його виникнення пов’язане з недостатніми адаптивними можливостями центральної нервової системи дитини. Тому нервову систему малюків необхідно оберігати і не травмувати.

Корекція заїкання - це комплексний процес, який передбачає лікування у лікаря-невролога, заняття з психологом та логопедом, розслаблюючий масаж, можливо остеопатична корекцію та фізпроцедури.

Дотримання режиму дня також має велике значення.

Рекомендації:

- Спонукайте дітей до посильних справ (полити квіти, витерти пил, застелити ліжко).

- Пропонуйте малюкам жувати щось в’язке (сухофрукти, жувальні цукерки).

- Намагайтеся давати дитині інструкції не ультимативно. Наприклад, «Давай разом складемо іграшки, одну я, одну ти» замість «Прибери негайно іграшки!». «Ти мені дуже допоможеш, коли покладеш на місце одяг» замість «Де місце піжами?!»

Зразки похвали: Молодець! Чудово! Ти гарно попрацював! У тебе все добре вийшло. Я пишаюсь тобою. Я знала, що ти це зробиш. Як швидко ти навчився. Я б не змогла зробити краще. Я так тебе люблю!


І НАЙГОЛОВНІШЕ!

  1. Не показуйте, що у дитини щось не так, що вас засмучує те, як вона говорить.

  2. НІ З КИМ НЕ ОБГОВОРЮЙТЕ ПРОБЛЕМИ З МОВЛЕННЯМ ДИТИНИ В ЇЇ ПРИСУТНОСТІ!!!

  3. Уникайте зустрічей дитини з людьми, які їй неприємні, не силуйте дитину спілкуватись з такими людьми.

Пам’ятайте: часто заїкання – це проблема зростання дитини, адаптації до навколишнього середовища. А яка дитина виросла без проблем? Все буде добре!


ЗАПИСАТИСЬ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ

1015 перегляд

Ми в соціальних мережах:

  • White Facebook Icon
  • White Instagram Icon

Дем'яненко Ольга Василівна є власницею торгової марки "Моя Мова". Будь-які відтворення, копіювання або посилання на матеріали на цьому веб-сайті мають бути письмово погоджені з власницею та/або її офіційним представником.

Адреса: м. Київ, Валерія Лобановського проспект, 6г​

156 офіс, 2 поверх

Телефон: +380507444079

© 2020 Логостудія "Моя Мова", ФОП Дем'яненко Ольга Василівна